Успішний захист у справах про корпоративні і податкові правопорушення, а також правопорушення у сфері банкрутства
З-поміж галузей своїх спеціальних знань юридична фірма ILA – International Lawyers Associates також спеціалізується і на правопорушеннях у справах корпоративного і податкового законодавства та у сфері банкрутства.
Наші юристи – експерти у податкових злочинах, готові розробити індивідуальну стратегію захисту навіть у дуже складних справах, що можуть мати далекосяжні наслідки.
Корпоративні правопорушення
Корпоративні правопорушення, що входять до переліку правопорушень, які можуть потягнути кримінальну/адміністративну відповідальність з боку особи, яка їх вчинила, регулюються зведенням законів про приватне право, яким, оскільки цей вид правопорушень вважається дуже серйозним, передбачається, що юрисдикцію із здійснення їх розгляду матиме суд у колегіальному складі.
Зокрема, ці правопорушення регулюються Титулом XI, Книги п’ятої Цивільного кодексу, і, переважно, застосовні до компаній (незалежно від того, мають вони проходити обов’язкову реєстрацію у комерційному реєстрі чи ні) та консорціумів (кооперативів та груп компаній).
До цих правопорушень належать всі правопорушення з розкриття суттєвих фактів, що не відповідають дійсності, тобто, упущення під час розкриття інформації про економічні питання, майно та/або фінансовий стан компанії або групи компаній; упущення, які можуть ввести в оману одержувачів інформації.
Причина зазначеної шахрайської поведінки з боку осіб, що її здійснюють (тобто, генеральних менеджерів, директорів, аудиторів, ліквідаторів компанії) має утилітарний характер: вони вчиняють такі дії для ошукування акціонерів та/або громадськості з метою отримання незаконного прибутку для себе та для інших осіб.
В цілому, законодавчі положення, що регулюють такі питання, спрямовані на стримування злочинної поведінки з боку осіб, які виконують управлінські або контролюючі функції у компаніях: товариствах або корпораціях, під час здійснення щоденних господарських операцій, або під час «криз у бізнесі».
Юридичні аспекти, які захищаються положеннями про корпоративні правопорушення, різноманітні; до них, зокрема, відносяться: прозорість та правильність корпоративної інформації, ефективність акціонерного капіталу, цілісність корпоративних активів, нормальне функціонування ринку, а також функції нагляду за стандартними діловими операціями.
Різноплановість справ, що розглядаються, а також високий рівень технічної складності предмета, наочно демонструють, що в таких випадках незамінною стане кваліфікована юридична підтримка, яку готові надати фахівці фірми International Lawyers Associates!
Податкові правопорушення: категорія настільки ж широка, наскільки розповсюджена
Інші правопорушення, за які до компанії або приватної особи можуть бути застосовані санкції, включаючи кримінальні санкції, підпадають під визначення дій, що означають оголошенню фальшивих або неповних даних, зібраних для сплати податків.
У цьому випадку йдеться про так звані податкові правопорушення (що обумовлені та регулюються Законодавчим декретом №74 від 10 березня 2000 р., оновленого Законодавчим декретом №75 від 14 липня 2020 р.).
Кримінально-правові санкції в цій сфері можуть застосовуватися через незаконну поведінку, а також, у більшості випадків, через перевищення порогових значень у випадку ухилення від сплати податків.
Багатьом платникам податків фактично невідомо про те, що подання недостовірних податкових декларацій або неподання їх взагалі, з перевищенням при цьому певних порогових значень податків, можуть потягти за собою порушення кримінального провадження; аналогічно, для підприємців несплата ПДВ, знов-таки, з перевищенням при цьому певних порогових значень, може призвести до застосування, у відношенні до них, кримінально-правових санкцій.
Що саме означає термін «податкові правопорушення»?
Основні порушення положень податкового законодавства, що можуть мати ознаки кримінального злочину:
• Шахрайські декларації, з використанням рахунків або інших документів для підтвердження неіснуючих правочинів;
• Шахрайське введення в оману шляхом використання фальшивого бухгалтерського обліку;
• Неправдиві декларації;
• Ухилення від сплати податків;
• Ненадання декларації про дохід або ПДВ;
• Видача фальшивих комерційних рахунків;
• Приховування або знищення облікових документів;
• Несплата встановленого податку з доходів нерезидента або ПДВ або за необґрунтоване відшкодування;
В цьому сенсі, важливо розглянути таке правопорушення як шахрайські декларації з використанням рахунків або інших документів для відображення правочинів або ситуацій, які не відповідають дійсності, тобто, були вигадані. В усіх цих випадках, це серйозне правопорушення, яке водночас є, певною мірою, неявним. Можна говорити, що воно має місце у разі, коли платник податків, при поданні щорічної декларації сум прямих податків та ПДВ, використовує рахунки або інші документи, видані стосовно неіснуючих правочинів, з метою зменшення суми оподатковуваного доходу та, відповідно, суми сплачуваного податку.
До них також належать правопорушення, коли видаються рахунки або інші документи стосовно неіснуючих правочинів, вчинених з метою отримання вигоди третіми особами шляхом уникнення сплати податків.
Шахрайська декларація із застосуванням інших махінацій, з іншого боку, – ще один вид правопорушення, караного законодавством. В цьому випадку, його скоюють особи, відповідальні за ведення обов’язкової бухгалтерської звітності. Ось декілька прикладів: реєстрація поточних рахунків на ім’я номінальних власників або членів родини, демонстрація відсутності заборгованості на рахунках, управління грошовими коштами поза бухгалтерським обліком, проведення фіктивних активів: всі ці дії караються кримінальним законодавством, оскільки змінюють суму доходу та розмір ПДВ у деклараціях.
У більшості серйозних випадків неодноразові порушення обов’язку ведення облікової звітності можуть призвести до злочину приховування або знищення бухгалтерських документів. Проте, не так давно були введені нові поправки стосовно цього типу порушення.
Податковим декретом від 2020 року законодавець, порівняно з попереднім втручанням у 2015 р. у зв’язку з Законом про бюджет, посилив штрафні санкції, зменшивши певні порогові значення виникнення караності, посиливши адміністративну відповідальність компаній за найтяжчі правопорушення, і, крім того, запровадивши за певні правопорушення непропорційну конфіскацію та попереджувальне вилучення майна.
У цьому сенсі, однією з найважливіших інновацій, здійснених законодавством, є, без сумніву, інновація, яка стосується нових порогів караності.
До того ж необхідно враховувати той факт, що до всіх правопорушеньь, скоєних або оскаржених до суду до публікації декрету про оподаткування в Офіційному бюлетені, застосовуються попередні штрафні санкції; так відбувається через те, що нове законодавство передбачає посилення санкційного режиму з подальшою забороною застосування зворотної дії закону.
Правопорушення у сфері банкрутства: види та строк давності
Слід відокремлювати правопорушення у сфері банкрутства від податкових правопорушень: правопорушення у сфері банкрутства виникають в результаті оголошення банкрутства у справі, порушеної проти підприємця або компанії. До правопорушень у сфері банкрутства належать всі кримінальні правопорушення, що були скоєні підприємцем або іншими зацікавленими фізичними особами у період до або під час оголошення банкрутства; таким чином, пересічний платник податків не може бути притягнутий до відповідальності за скоєння такого роду злочинів.
Правові норми, які регулюють цю категорію правопорушень, доволі старі, – вони були викладені у Титулі VI Королівського декрету 267 від 16 березня 1942 р., широко відомого під назвою «Закон про банкрутство».
Зазвичай у цих випадках кримінальне провадження розпочинається після подання скарги розпорядником майна банкрута.
Типовим правопорушенням законодавства про банкрутство є такі два різновиди банкрутства:
• Фіктивне банкрутство, яке підприємець вчиняє, коли привласнює, приховує, укриває, знищує або розтрачує всі свої активи або їхню частину, або коли, з метою введення в оману кредиторів, він заявляє про неіснуючі зобов’язання (фіктивне банкрутство у відношенні до активів), або коли він привласнює, зменшує вартість або фальсифікує всі свої активи або їхню частину з метою отримання невиправданого прибутку для себе або інших осіб, або для введення в оману кредиторів, або фальсифікує бухгалтерські або інші облікові записи чи веде їх у спосіб, що унеможливлює відновлення активів або відтворення ходу господарських операцій (фіктивне банкрутство з підробкою документів), або коли, з метою надання певним кредиторам переваги над іншими кредиторами, підприємець здійснює платежі або фальсифікує переважні права (фіктивне банкрутство з фальсифікацією пріоритетних прав).
• Просте банкрутство, за яке може бути притягнутий підприємець-банкрут після здійснення ним надмірних особистих витрат з огляду на його економічний стан, або після вчинення вкрай необачних правочинів з метою відстрочення банкрутства.
Різниця між двома правопорушеннями полягає у суб’єктивній стороні правопорушення. У випадку простого банкрутства виконавець діє без умислу, необачно та безвідповідально, тоді як у фіктивному банкрутстві суб’єкт діє, маючи намір та умисел вчинити шахрайство, усвідомлюючи, що вчиняє дії, які призведуть до зниження вартості активів компанії та активів її кредиторів.
З цього приводу Верховний Суд нещодавно зазначив, що: «для кваліфікації правопорушення як фіктивного банкрутства з підробкою документів необов’язкова наявність конкретного наміру виконавця», тобто, для цього необов’язково, щоби у виконавця була спеціальна мета унеможливити відновлення активів компанії шляхом несистематичного ведення облікової звітності; для цього достатнім буде того, що обвинувачена особа про це знала (тобто, знала про те, що несистематичне ведення звітності означатиме неможливість відновлення активів компанії).
Правопорушення, яке кваліфікується як просте, нефіктивне банкрутство через невідповідне ведення документації, вчиняється, якщо виконавець веде облікову звітність у спосіб, що не відповідає вимогам законодавства, але при цьому не знає про те, що це унеможливить відновлення активів компанії» (Судове рішення № 30337, Розділ V).
Адвокати, які мають досвід у справах про корпоративні та податкові порушення, а також про порушення у сфері банкрутства: найкращий спосіб забезпечення спеціального захисту в суді
Корпоративні та податкові правопорушення, а також правопорушення у сфері банкрутства – ще одна категорія кримінальних правопорушень, стосовно яких фахівці фірми International Lawyers Associates надають комплексну консультаційну підтримку та адвокатський захист.
Наші адвокати – експерти у справах про корпоративні та податкові правопорушення, а також правопорушення у сфері банкрутства. Вони мають глибокі знання з цього предмету та з успіхом захистили багато справ у цій сфері.
Як вже неодноразово підкреслювали консультанти нашої фірми, яка завжди готова надавати підтримку високого рівня, працюючи над правопорушеннями цього спектру, ми не працюємо над окремою справою, як з правопорушенням певної категорії, а, скоріше, ставимося до неї як до сукупності справ абсолютно різного характеру, що мають різні цілі.
З цією метою достатньо буде відмітити, що податкові правопорушення регулюються спеціалізованими некодифікованими нормативно-правовими актами, і що вони можуть водночас являти собою і правопорушення у сфері адміністративно-податкового законодавства, і кримінальне правопорушення.
Саме тому компанії, які, з будь-якої причини, стали фігурантами або перебувають під слідством за вчинення таких правопорушень, обов’язково мають звернутися до по-справжньому досвідчених юристів – фахівців International Lawyers Associates.
В усіх цих справах наші фахівці забезпечать, окрім захисту в суді, у разі висунення клієнтам обвинувачень, упереджувальне проведення аудиту фінансової звітності, із залученням по-справжньому висококваліфікованих бухгалтерів та аудиторів, які зможуть допомогти виправити помилок в управлінні підприємством.
Юристи нашої фірми надають консультаційні послуги у справах про корпоративні та податкові правопорушення, а також правопорушення у сфері банкрутства, пропонуючи альтернативні стратегії з оподаткування на відміну від тих, які використовує компанія, для уникнення будь-яких можливих обвинувачень у невідповідних діях в подальшому під час здійснення компанією своєї діяльності.