Що таке міжнародні кримінальні суди?
Міжнародний кримінальний суд – нововведення у панорамі міжнародного права, в межах якого протягом дуже довгого періоду у спори між державами втручалися різні суди. І лише після Другої світової війни був втілений проєкт зі створення міжнародного суду, на розгляд якого можна було б передавати справи осіб, відповідальних за особливо тяжкі злочини (геноцид, воєнні злочини та злочини проти людяності).
Таким чином, міжнародні кримінальні трибунали задумувалися як юрисдикційні органи, які матимуть повноваження присікати окремі види діяльності, що завдають шкоди цінностям, які охороняє міжнародне право.
У зв’язку з цим, команда фахівців фірми International Lawyers Associates також запропонувала, та досі пропонує свою підтримку у таких питаннях, як геноцид, воєнні злочини, злочини проти людяності та злочини агресії, що гарантують захист будь-якій особі.
Спільною характеристикою цих органів є процедура їхнього заснування, яке відбувається вже після вчинення злочинів, розгляд яких вони покликані здійснювати, а також їхня територіальна та часова юрисдикція, та, нарешті, їхній тимчасовий характер; фактично, ці органи припиняють існувати після виконання своєї функції.
Враховуючи визначені вище причини, міжнародні кримінальні трибунали, які створювалися протягом років Радою Безпеки, називаються «спеціальними» або ad-hoc міжнародними кримінальними трибуналами, а їхнє заснування обумовлено компетенцією з підтримування міжнародного миру та безпеки; в цьому вони відрізняються від Міжнародного кримінального суду, який, натомість, має загальну компетенцію та діє на постійній основі.
У зв’язку з цим, потрібно з обережністю підходити до визначення цих трибуналів, та відрізняти їх від так званих “змішаних” або інтернаціоналізованих кримінальних трибуналів, які створюють в результаті співпраці між державою та ООН, та які певним чином поєднують елементи національного та міжнародного права (прикладами таких трибуналів були трибунали щодо злочинів у Сьєрра-Леоне, Східному Тиморі, Камбоджі, Лівані).
Клієнти, що бажають отримати правову допомогу, яка передбачає серйозну і компетентну міжнародну правову співпрацю, можуть звернутися до команди International Lawyers Associates, у складі якої працюють одні з найкращих юристів, які спеціалізуються на представництві інтересів клієнтів у найвпливовіших національних та міжнародних органах влади.
Юридична допомога в цій сфері вимагає від фахівця постійного оновлення та поглиблення знань всіх норм міжнародного законодавства. Фахівці юридичної фірми International Lawyers Associates ILA, координатором якої виступає адвокат у кримінальних справах Александро Марія Тіреллі, здатні забезпечити дотримання цих вимог максимально добросовісно та на найвищому кваліфікаційному рівні.
Міжнародні кримінальні трибунали, створені на цей час
Першими прикладами міжнародних кримінальних трибуналів були Нюрнберзький та Токійський воєнні трибунали, створені у 1945 році для суду над нацистськими та японськими воєнними злочинцями.
Пізніше, у 1949 році, Комісія міжнародного права ООН розробила «проєкт» кодексу законів проти миру та безпеки людства, та, водночас, призначила комітет для кодифікації цих злочинів.
Проте, Генеральна Асамблея ООН відновила роботу над створенням Міжнародного кримінального суду лише у 1989 році.
Втім, паралельно з цим, у період між 1993 та 1994 роками, були розв’язані криваві конфлікти в Югославії та Руанді. Відтак, воєнні злочини, злочини проти людяності та геноцид (у формі «етнічного очищення») надали темі міжнародного кримінального права як ніколи більшої актуальності; у світлі цього, Рада безпеки прийняла рішення про заснування так званих «спеціальних» трибуналів – у Гаазі (1993 р.) та Аруші (1994 р.) – для суду над винуватцями цих звірств.
Перший з них, який був заснований у 1993 р., має штаб-квартиру в Гаазі і компетентний здійснювати судове переслідування осіб, відповідальних за воєнні злочини, геноцид і злочини проти людяності, скоєні на території колишньої Югославії. Другий, створений у 1994 році, має штаб-квартиру в Аруші і компетентний здійснювати судове переслідування за аналогічні злочини, скоєні на території Руанди у 1994 році, або, якщо вони були скоєні громадянами Руанди, то також на території сусідніх держав.
Заснування цих двох спеціальних трибуналів, безумовно, висвітлило прагнення держав переслідувати ці злочини шляхом створення наднаціональних юрисдикцій, оскільки віднесення розгляду справ про переслідування таких злочинів до компетенції виключно внутрішніх юрисдикційних органів держави могло бути незадовільним з кількох причин: економічної, соціальної та культурної відсталості державної спільноти, відсутності цілковитої незалежності суддів, і, нарешті, незабезпечення повної неупередженості.
Пізніше, криваві терористичні акти 11 вересня 2001 року у Нью-Йорку та Вашингтоні, а також війна в Афганістані знов призвели до дебатів про функціонування правосуддя на міжнародному рівні.
До кодифікації у статті 8 Римського статуту складових елементів злочинів в основних справах у сфері міжнародного кримінального права, два зазначених вище трибунали були єдиними міжнародними судами та трибуналами, до яких можна було звернутися для реконструкції подій найтяжчих злочинів, які визначалися до тих пір на виключно звичаєвому рівні, до того ж це відбувалося за відсутності постійно діючого Міжнародного кримінального суду.
Створення трибуналів ООН по колишній Югославії та Руанді (ці трибунали на сьогодні практично завершили свою діяльність) і подальше створення Міжнародного кримінального суду, безсумнівно, були важливими етапами у встановленні принципу індивідуальної кримінальної відповідальності осіб, які вчиняють міжнародні злочини.
Враховуючи всю цю інформацію, легко зрозуміти, що для роботи з такою вимогливою справою, пов’язаною з міжнародними відносинами, потрібні досвід та серйозний підхід – тому краще покластися на справжніх професіоналів, таких як фахівці фірми International Lawyers Associates (ILA).
Огляд роботи міжнародних кримінальних трибуналів
Коли створювалися спеціальні трибунали по колишній Югославії та Руанді, мало хто вважав, що вони будуть насправді дієвими, проте, за п’ятнадцять років роботи ці трибунали показали, що правосуддя може відправлятися незалежно і неупереджено, із забезпеченням найвищих стандартів дотримання прав підзахисної сторони.
Міжнародний кримінальний суд вже завершив судові процеси проти понад шістдесяти осіб (дев’ять підзахисних були виправдані, п’ятдесят п’ять – засуджені, деякі з них вже відбули повний термін покарання), а решта процесів зараз тривають або незабаром розпочнуться.
На волі перебувають четверо втікачів-обвинувачених (включаючи відомих Радована Караджича та Ратко Младича). Міжнародний кримінальний трибунал розглянув справи тридцяти підзахисних (троє з яких були виправдані, а двадцять вісім – засуджені), у тому числі, справу Прем’єр-міністра Руанди, який обіймав цю посаду на момент скоєння геноциду, та декількох членів уряду, а також адміністративних працівників; інші судові процеси зараз тривають або незабаром розпочнуться. Тринадцятеро з обвинувачуваних зараз перебувають на волі, найвідомішим з яких є, безперечно, Фелісьєн Кабуга, багатий та впливовий руандійський бізнесмен, який, у тому числі, буцімто ввозив мачете, що послужили знаряддям вбивств під час скоєння геноциду.
На цей час можна говорити про те, що завдяки Трибуналам була розроблена ретельно вибудована система присікання міжнародних злочинів.
Звичайно, той факт, що ці органи створювалися виключно як інструмент надзвичайного реагування завжди викликав замішання та «кидав тінь» на їхню роботу. В цьому сенсі те, що Міжнародний кримінальний трибунал не проводив поглиблених розслідувань можливих злочинів, скоєних НАТО впродовж бомбардування Косово, не раз ставало приводом для критики. Крім того, не може не викликати питання і те, що дотепер не було оприлюднено жодних матеріалів щодо розслідування проти членів партії Руандійського Патріотичного Фронту, яка прийшла до влади у країні після скоєння геноциду.
Очевидно, що зазначені вище Трибунали створювалися із самого початку як захід для відновлення та підтримання миру у відповідних регіонах. Очікувалося, що після того, як буде досягнута відповідна мета Трибуналу, Радою Безпеки буде ухвалено рішення про припинення діяльності цього органу. Проте, це ні в якому разі не означатиме, що потреба у правосудді також зникне: з цією метою був заснований постійно діючий Міжнародний кримінальний суд, який має широку та невибіркову юрисдикцію. Його мета полягає саме у спростуванні критики стосовно діяльності спеціальних Трибуналів та у наповненні реальним змістом потреби у наявності судового механізму, який би функціонував ще до моменту скоєння злочинів, а не лише після того.
Тому принципово важливо не нехтувати всебічним досвідом роботи Трибуналів – його не можна згайнувати. Це і правовий досвід (набутий шляхом винесення процесуальних рішень, вироків, дотримання процесуальних норм), і практичний досвід (у сфері розслідувань, організації програм захисту свідків, управління комп’ютерною системою подання доказів тощо) і людський досвід. У цьому контексті бажано було би передати усі повноваження та досвід від цих спеціальних органів до постійно діючого Кримінального суду, який був створений в Римі в 1998 році і зараз повністю функціонує.
Логічно, що «відправляти правосуддя з секундоміром в руці», дуже складно. Звичайно, правосуддя вимагає швидкості, але при цьому потрібно забезпечити точну реконструкцію реальних подій.
Враховуючи цей дуже складний контекст, у сфері, яка постійно розвивається, італійська фірма ILA, яка працює у сфері міжнародного кримінального права, може забезпечувати надання фундаментальної підтримки та консультацій своїми професійними фахівцями, які спеціалізуються у питаннях національного та міжнародного права.