Екстрадиція, складний акт міжнародного співробітництва, передбачає участь суверенних держав у передачі осіб з однієї країни до іншої для судових цілей або виконання кримінальних вироків. Цей механізм передбачає, що правопорушення, що розглядається, вважається злочином як за законодавством країни-замовника, так і за законодавством країни, яка надає екстрадицію.
Справа, розглянута Судом правосуддя
Однією з емблематичних справ є справа громадянина Італії Р.П., якого звинувачено в Сполучених Штатах Америки в антиконкурентних діях у галузі морських труб. Р.П. був затриманий під час міжнародного перельоту в Німеччині та виданий в Сполучених Штатах на підставі Угоди між ЄС та США щодо екстрадиції. Пізніше він вимагав компенсації від Німеччини, стверджуючи, що країна порушила право Європейського Союзу та дискримінувала німецького громадянина.
Екстрадиція громадян Європейського Союзу
Суд правосуддя визначив, що держава-член ЄС не зобов’язана надавати громадянам Європейського Союзу заборону на екстрадицію до Сполучених Штатів, яку мають її власні громадяни. Однак країна, яка надає запит, повинна створити можливість для країни-походження надати запит на екстрадицію на підставі європейського наказу про арешт перед тим, як продовжувати екстрадицію.
Дискримінація та Свобода Руху
Право Європейського Союзу забороняє будь-яку дискримінацію на підставі громадянства та сприяє вільному переміщенню всіх громадян. Однак розрізнення на основі громадянства може бути обгрунтованим для запобігання безкарності тих, хто скоїв злочини.
Рішення у Конкретному Випадку
Суд визнав, що Німеччина могла видати Р.П. в Сполучені Штати, оскільки вона інформувала італійські органи заздалегідь, і Італія не видавала європейський наказ про арешт для нього.
Угода між ЄС та США щодо Екстрадиції
У 2003 році Сполучені Штати Америки та Європейський Союз підписали Угоду про взаємну правову допомогу, яка набула чинності в Італії. Ця угода доповнює двосторонній договір між Сполученими Штатами Америки та Італійською Республікою про взаємну допомогу у кримінальних справах, укладений в 1982 році.
Договір між США та Італією: Що Викликає Екстрадицію?
Договір між США та Італією дозволяє екстрадицію лише за злочини, за які передбачена покарання позбавленням волі строком більше одного року або більш суворим покаранням за законами обох країн. У разі засуджених осіб екстрадиція надається лише у випадку, якщо залишилася не менше шести місяців до закінчення терміну покарання.
Принцип “Ne Bis in Idem”
Стаття 6 Договору встановлює принцип “Ne Bis in Idem,” який перешкоджає екстрадиції, якщо особа була засуджена, виправдана або вже відбула покарання за ті самі факти, за які запитується екстрадиція.
Злочини, за які передбачена Смертна Кара
Коли злочин може бути покараний смертною карою в Сполучених Штатах, але не в Італії, Італія може видати особу за умови, що смертна кара не накладається або не може бути виконана з процедурних причин. Якщо Сполучені Штати не приймають цих умов, запит на екстрадицію може бути відхилено.
Запит на Тимчасовий Арешт
Стаття 12 Договору дозволяє учасникам запитувати тимчасовий арешт особи, яку обвинувачують або яку засудили за злочин, який спричиняє екстрадицію, у випадку невідкладності.
Важливість Досвідченого Адвоката у Справах щодо Екстрадиції
Розгляд справи щодо екстрадиції вимагає знання міжнародних угод і регуляцій Європейського Союзу. Звертатися до досвідченого адвоката надзвичайно важливо для забезпечення захисту прав осіб, які стикаються з можливістю екстрадиції.
