Договірні матчі, спортивне шахрайство та надання громадянства спортсменам: настав час відповідальності

Термін «спортивне шахрайство» охоплює всі дії та поведінку, «спрямовані на зміну перебігу або результату матчу чи змагання або на забезпечення будь-кому переваги в турнірній таблиці» (ст. 6 п. 1 FIGC Спортивний Кодекс правосуддя).

Зокрема, відповідно до Закону 401/89, кримінальний злочин спортивного шахрайства поділяється на два випадки:

Корупція у сфері спорту: розуміється як пропозиція чи обіцянка грошей чи інших матеріальних або моральних переваг будь-якому учаснику спортивного змагання з метою впливу на результат змагання. Це також включає поведінку, назвемо її прихованою поведінкою, спрямовану на досягнення тієї ж мети за допомогою шахрайських дій, спрямованих на отримання результату, відмінного від того, що є результатом правильного та чесного проведення змагань. В обох випадках варто зазначити, що для того, щоб вважати правопорушення, про яке йдеться, скоєним, тобто спортивне шахрайство в широкому сенсі, необов’язково приймати пропозицію та/або обіцяти прийняти, а також немає потреби змінювати результат змагання будь-яким чином, «важливим є існування перешкоди, яка полягає в підриві справедливості, чесності та правильності спортивного змагання». (Gip Trib. Roma 21/02/1992).

Шахрайство у вільній формі: це інший вид правопорушення, що є злочином спортивного шахрайства, регулюється статтею 1(1) Закону 401/89. Це передбачає вчинення «інших шахрайських дій з тією ж метою». Ці дії, так само як і попередній злочин, повинні бути визначені в пропозиції грошей або інших переваг одному з учасників спортивного змагання.

У зв’язку з цим Верховний суд визначив правопорушення у вигляді спортивного шахрайства як: «правопорушення у вільній формі, пов’язане з поведінкою, де межа покарання передбачається щодо здійснення діяльності, спрямованої на зміну проведення змагань та що, отже, правопорушення є завершеним у той час і в тому місці, де відбувається пропозиція неправомірної вигоди, а також вчинення всіх інших шахрайських дій, що передують вчиненню основного злочину» (Cass. Pen., надіслано 36350/2015).

Однак, щоб зрозуміти цей тип злочину, корисно зробити додаткові роз’яснення.

Зокрема, йдеться про склад правопорушення, в якому захищається правовим активом майновий інтерес і свобода самовизначення. У цьому випадку необхідно зберегти достовірність і регулярність спортивних змагань.

Це правопорушення вчиняється, коли особа, включаючи, за логікою, «спортсмена», обіцяє гроші або іншу користь чи перевагу тим, хто братиме участь у тому ж спортивному змаганні. Трактування поняття «спортсмен» має дві частково різні складові.

Згідно з першою складовою, статус спортсмена має бути присвоєно особі, яка зареєстрована на змагання, а також судді та офіційній особі матчу; таким чином ця інтерпретація виключає як тренерів, так і офіційних осіб.

Протилежна теорія, з іншого боку, широко тлумачить кваліфікацію «учасника», таким чином приписуючи статус особам, які фактично присутні та беруть участь у тендері.

Слід також зазначити, що це правопорушення не слід плутати зі злочином шахрайства, оскільки останнє не включає жодних корупційних дій, а шахрайська діяльність має форму добре відомих «хитростей та обману», які вводять в оману потерпілу сторону.

З вищевикладеного можна зробити висновок, що цей вид правопорушення є складним і постійно розвивається, тому, якщо потрібна допомога в цьому питанні, необхідно звертатися до спеціалізованих фахівців.

Ви можете з упевненістю покластися на нас, як на юристів, що мають досвід у сфері спортивної корупції та вільного спортивного шахрайства, та на нашу юридичну компанію, що забезпечить вам найкращий захист.