28 листопада 2000 року є історичною датою для судової співпраці між Італією та Іспанією. У цей день у Римі було підписано двосторонній договір, який став важливим кроком у боротьбі з тяжкими злочинами, такими як тероризм, організована злочинність та наркоторгівля. Ця угода революціонізує традиційний підхід до екстрадиції, закладаючи основи для спільного правового простору, що виходить за межі національних кордонів.
Договір, що виходить за рамки екстрадиції
Договір між Італією та Іспанією запровадив радикальні зміни: для низки особливо тяжких злочинів більше не потрібен довгий і складний процес екстрадиції. Натомість, завдяки принципу взаємного визнання судових рішень, розшукувану особу можна передати з однієї держави до іншої за допомогою швидкої та спрощеної процедури. Такий підхід не лише пришвидшує процес, але й усуває багато проблем, пов’язаних із екстрадицією, таких як необхідність перевірки, чи є злочин кримінально караним у обох державах.
Застосування Договору: Типи злочинів та процедури
Договір застосовується виключно до низки злочинів, які вважаються пріоритетними для Європейського Союзу, включаючи тероризм, наркоторгівлю та сексуальне насильство над неповнолітніми, усі з яких караються щонайменше чотирма роками позбавлення волі. Процедура передачі між Італією та Іспанією більше не вимагає детальної перевірки злочинів, що робить процес значно швидшим у порівнянні з традиційною екстрадицією.
Модель для Європейського Союзу
Цей договір є не лише важливим проривом для Італії та Іспанії, але й слугує моделлю для всього Європейського Союзу. Судова співпраця, що долає екстрадицію, є вирішальним кроком до створення спільного правового простору, де національні кордони не заважають правосуддю. Сподіваємось, що ця двостороння угода надихне інші держави-члени йти тим самим шляхом, що ще більше посилить боротьбу з тяжкими злочинами в Європі.